Для чого потрібен психолог

Можна сказати, що до психологів всі вже звикли. Ці фахівці допомагають вирішувати особистісні проблеми, проводять психологічне тестування, тренінги, навчальні ефективно спілкуватися і вирішувати конфлікти, складають психологічні портрети і характеристики і багато чого іншого. Але все це стосується, в першу чергу, дорослих людей.
А чим же займаються дитячі психологи? У яких ситуаціях батькам може бути корисна, а в яких просто необхідна консультація цього фахівця?
Якщо є якась тривога за свого малюка, візит до психолога допоможе розібратися з ситуацією і з емоційним станом дитини об’єктивно. Виявити причини виникаючих труднощів, якщо вони є. Врешті-решт, адже не вважається чимось негожим відвідувати стоматолога для перевірки і необхідної профілактики. Чомусь про психологів ж іноді зберігається така думка, що візитом до цього фахівці підтверджують свою «ненормальність». Це, звичайно ж, не так: психолог, взагалі, за визначенням, працює тільки з психічно здоровими людьми.
Інший випадок виникнення необхідності звернутися до дитячого психолога :
капризи, агресія, впертість дитини — і почуття безпорадності у батьків. Цілком природна реакція — звернутися до фахівця. І це справді може допомогти. Психолог допоможе розібратися в суті виниклих труднощів, підкаже виховні прийоми, а при необхідності позайматися з дитиною, щоб допомогти йому подолати непростий період.

Ніколи не кажіть, що вам ніколи виховувати свою дитину. Це все одно, що сказати: «Мені ніколи її любити».

Педагог-психолог в ДНЗ. Хто він?

Це фахівець, який може професійним оком поглянути на вашу проблему і допомогти знайти рішення. Це провідник, який несе ліхтар, поки ви не вийдете на світло.

Психолог - це, перш за все людина, яка зорієнтований на кращі якості в кожній дитині. Це значить, що він розуміє дитини, розуміє, що стоїть за його вчинками, розуміє неясні самій дитині глибинні руху його емоцій і думок. Вся робота педагога-психолога в дитячому садку спрямована на створення умов, що сприяють охороні психічного здоров'я дітей і емоційного благополуччя.

Діяльність психологічної служби спрямована на вирішення таких завдань: 

- Психологічний супровід дітей раннього віку (1-3 роки);
- Просвітницька робота (просвіта вихователів і батьків з метою підвищення їх психологічного рівня знань); 
- Профілактика дезадаптації новоприбулих дітей;
- Розвиток позитивних якостей дітей дошкільного віку;
- Робота з дітьми пільгового контингенту;
- Робота з обдарованими дітьми;
- Психологічна підготовка дітей до школи,
- Розвиток когнітивної, пізнавальної, емоційної сфер дошкільників.

Основна мета роботи психологічної служби:
-Створення оптимальних умов для повноцінного розвитку дитини,збереження її психічного здоров ’я, розвитку творчого потенціалу дітей.
-Створення психоемоційного комфорту всіх учасників навчально-виховного процесу.

Хочу до дитячого садочка

Майже кожна мама мріє, щоб для її дитини дитячий садок став другою домівкою.В кожній родині, де є маленька дитина, у батьків виникають питання, з якого віку віддавати дитину в дитячий садок і наскільки комфортно їй там буде. 
Якщо дитина погоджується ненадовго відпустити маму від себе, це одна з ознак того, що дитина зможе відвідувати дитячий садок; але якщо їй як і раніше необхідно тримати маму постійно в полі зору, тоді без батьків вона обходитися ще не може.
Інша ознака, що говорить про готовність дитини відвідувати дитячий садок, - це прояв інтересу до інших дітей, яких вона бачить на вулиці.
І, щоб допомогти вашій дитині безболісно ввійти в життя дитячого садку й успішно адаптуватися, допоможуть наступні поради:
• Найбільш оптимальний вік, коли дитину краще віддавати в дитячий садок це з 3-4 роки – для дівчаток і 3,5 - 4 роки - для хлопчиків. 
• Найважливіше - це підготувати дитину до спілкування з іншими дітьми й дорослими. У цьому вам допоможуть рідні й близькі, які можуть доглядати певний час за вашою дитиною, коли ви не надовго відлучаєтеся. Вона в майбутньому легко зможе переносити розлуку з вами.
• Якнайчастіше відвідуйте парки, дитячі майданчики, привчайте до гри в пісочницях, ходіть на дні народження друзів, новорічні свята, де є її однолітки.
• Про майбутнє відправлення до дитячого садочку говоріть з дитиною, як про радісну подію. Бажано в присутності дитини не висловлювати своїх власних побоювань. Розповідайте дитині, що таке дитячий садок, навіщо туди ходять діти. 
• Поговоріть з дитиною про можливі труднощі, до кого вона може звернутися по допомогу. Наприклад: «Якщо ти захочеш пити, підійди до виховательки та скажи: «Я хочу пити», і Світлана Миколаївна наллє тобі води» і т.д.
• Намагайтеся розвивати та заохочувати дитячу самостійність особливо в самообслуговуванні. Домашній режим краще заздалегідь узгодити з режимом садочку (режим нічного й денного сну, прийом їжі й т.д.)
• Прийдіть заздалегідь у дитячий садок і познайомтеся з обстановкою, з дітьми, з вихователями... Краще це зробити, коли діти гуляють на вулиці або грають у груповій кімнаті. Розкажіть вихователям про індивідуальні особливості вашої дитини, що їй подобається, що ні, які в неї вміння та навички, що поки не робить самостійно. Бажано разом з вихователем визначити, які методи заохочення й покарання прийнятні для вашої дитини.
• Розробіть разом з дитиною нескладну систему прощальних знаків уваги і їй буде простіше відпустити вас. 
• Дайте дитині в дитячий садок улюблену іграшку, умовте залишити її переночувати в садку, а ранком знову з нею зустрітися. Якщо дитина не погоджується, нехай іграшка ходить разом з нею щодня і знайомиться там з іншими дітьми. Розпитуйте, що з іграшкою відбувалося в дитячому садку, хто з нею дружив, чи не було їй сумно. Таким чином, ви довідаєтеся, як дитині вдається звикнути до дитячого садку. 
• Пограйте з дитиною та з домашніми іграшками в дитячий садок, розподіліть ролі дітей, вихователів. Нехай іграшка знайде собі друзів і через неї спробуйте вирішити проблеми, що виникають у дитини, орієнтуйте гру на позитивні результати. 
• Якщо раптом через місяць ваша дитина ще не звикла до дитячого садку, перевірте список рекомендацій і спробуйте виконати ті рекомендації, про які ви забули. Пам'ятайте, що на звикання дитини до дитячого садку може знадобитися до півроку. Розраховуйте свої сили і можливості та плани. Краще, якщо на цей період у родини буде можливість підлаштуватися до особливостей адаптації свого маляти.
Ці поради допоможуть пережити дитині процес адаптації до умов дитячого садку. Якщо вам потрібна кваліфікована допомога, психологи дитячого садку завжди чекають на вас.

Шановні батьки!

Не забувайте основні аксіоми виховання!

1. Якщо дитину постійно критикувати – вона вчиться ненавидіти.


2. Якщо дитину оточує ворожа обстановка – вона вчиться агресивності.


3. Якщо дитину постійно висміюють – вона стає замкнутою.


4. Якщо дитина зростає у докорах – у неї формується почуття провини.


5. Якщо дитину підбадьорюють – вона починає вірити в себе.


6. Якщо дитину хвалять – вона вчиться бути вдячною.


7. Якщо дитина зростає в чесності – вона вчиться бути справедливою.


8. Якщо дитина живе у безпеці – вона вчиться вірити людям.


9. Якщо дитину підтримують – вона вчиться цінувати себе.

10. Якщо дитина живе у розумінні та доброзичливості – вона вчиться знаходити любов у цьому світі

ЛИСТ МУДРОЇ ДИТИНИ БАТЬКАМ

1. Не розбещуйте мене. Я дуже добре знаю, що мені не треба мати все те, що я прошу. Я лише хочу вас випробувати і спонукати бути батьками.

2. Не будьте непослідовним: це мене збиває і дозволяє завжди, коли тільки можу, виходити сухим з води. Хочу, щоб ви навчилися бути для мене справжніми батьками.

3. Не давайте обіцянок: ви можете бути не в стані їх виконати. Це призведе до зменшення моєї довіри до вас. Задовольняйтеся тим, щоб робити серйозні пропозиції.

4. Не виправляйте мене у присутності інших. Я сприйму це набагато краще, якщо ви поговорите зі мною спокійно віч-на-віч. Без моєї сестри, брата. Тільки ви!

5. Не бурчіть безперестанку: якщо ви це будете робити, я змушений буду захищатися прикидаючись глухим.

6. Не звертайте надто багато уваги на мої маленькі недуги. Я можу навчитися насолоджуватися поганим здоров’ям, якщо це зможе виправити вашу неуважність.

7. Не переймайтесь тим, що ми мало часу проводимо разом. Важливо, як ми його проводимо. Однак якби ви поверталися деколи додому трохи раніше, ви б мене зробили щасливим.

8. Не дозволяйте, щоб мої страхи викликали у вас неспокій, бо ви станете ще більш наляканими. Будьте для мене прикладом мужності. Дайте мені зрозуміти, що мужність – це чеснота.

9. Не забувайте, що я не можу добре рости без великого розуміння і великого заохочення... Але ж я не мушу вам про це говорити, правда?